Говоріть. Вас підслуховує "Ешелон"
Виктор Шиманский
Просмотров: 365 // Комментариев: 0
Сьогодні, на фоні проведення антитерористичної операції в Афганістані та Іраку стало все більше з‘являтися розмов про демократію в Америці, хоча більше всього про це говорять самі американці, а зокрема їхній президент, які хочуть виправдати свої дії захистом чогось позитивного, справедливого і чесного, а саме своєї демократії. Звичайно їх у цьому можна зрозуміти. Але, невже демократія Америки така вже й безгрішна і їм вдалося створити такий уряд і суспільство яке самоконтролює себе і не дозволяє собі робити якихось недемократичних кроків?
Ні, це не так, в історії США відомо багато різних фактів їхнього недемократичного поводження. Так, наприклад, у 1903 році при сприянні США в Колумбії після того, як вона відмовилася продати США ділянку землі для будівництва Панамського каналу, було організоване повстання, яке призвело до створення незалежної Панамської республіки. Оголошення незалежності відбулося 3 грудня 1903 року, 13 грудня 1903 року уряд США визнає незалежність Панами, а 18 грудня 1903 року вже підписується договір про продаж землі і будівництво Панамського каналу.
"Відзначилися" США і під час Другої Світової війни, коли в Америці були створені і функціонували концентраційні табори для американців японського походження тільки через те, що Японія воювала зі Сполученими Штатами.
Ну, добре, це було тоді, а зараз, чи є зараз гріхи у демократичної Америки? Так, є, але це не тільки бомбардування країн-ізгоїв без санкцій Ради Безпеки ООН та агресія в Іраку. Це ще і порушення конкретних особистих прав окремих людей по усьому світі шляхом прослуховування їхніх телефонних розмов і перехоплення іншої особистої інформації за допомогою спеціальної електронної техніки.
Ця картинка аж ніяк не фантазія. Одна з таких систем глобального електронного нагляду під назвою "Ешелон" (Echelon) створена США після Другої світової війни для стеження за системою телекомунікацій СРСР і знаходиться під керуванням американського Агентства національної безпеки (NSA — National Security Agensy). Спецслужби Великобританії, Канади, Австралії і Нової Зеландії також співробітничають з NSA. Після закінчення "холодної війни" ця мережа стала використовуватися для комерційного шпигунства в інтересах країн-учасниць, а її метою, на відміну від більшості військових систем електронного шпигунства такого масштабу, є в основному цивільні об‘єкти. Вона реалізує вибірковий контроль з величезного потоку інформації, який проходить, наприклад, через супутники Intelsat, через які передається більшість телефонних розмов, радіопередач, факсів, телексів і електронної пошти. Станції обробки повідомлень розташовані в США, Новій Зеландії, Австралії, Гонконгу і Великобританії. Кожен центр відповідає за визначений регіон. Для аналізу інформації спеціальними програмами використовується набір ключових слів, фраз, імен і географічних назв: "плутоній", "Північна Корея", "революція", "Хусейн", "кредитна карта" тощо.
Проводиться декодування і поділ перехопленої інформації на типи (дипломатична, політична, економічна, технологічна, військова й ін.) за деякими даними система аналізу проходить таким чином. Надпотужні комп‘ютери пропускають через себе величезний потік інформації ідентифікуючи кожне слово і якщо якесь слово збігається зі словом закладеним у пам‘ять комп‘ютера включається запис і вся розмова записується до кінця. Також можна прослуховувати конкретних заздалегідь визначених людей та організацій. Після поділу інформації за типом, вона прослуховується і визначається її цінність і небезпечність, після цього вона кладеться в сховище на 5 років, після 5 років вона прослухується ще раз і якщо й у цей раз вона не представляє ніякої цінності, вона стирається. І так щохвилини, щодня.
Особливу пікантність представляє те, що до чорного списку тих, кого намагаються прослухувати входять не тільки терористичні організації, але також і підприємства, що є конкурентами американських фірм. У сферу інтересів спецслужб входять такі громадські організації, як Грінпіс і гуманітарна Християнська допомога. До жертв шпигунства можна віднести багато компаній у Німеччині, Франції і Швеції. Відомі випадки (усі висловлення з цього приводу поки ніхто не спростував), коли NSA передавало конфіденційну інформацію про перспективні контракти американським фірмам. Саме цей факт, пов‘язаний з економічною розвідкою, більше усього і турбує уряди європейських країн.
Уявимо ситуацію, коли двоє колег обговорюють по телефону важливе ділове питання (наприклад, про постачання кольорових металів, устаткування, продовольства тощо). На якійсь ділянці при передачі сингалу використовується радіоефір, чи це зв‘язок по стільниковому мобільному телефону (GSM чи NMT), транкінгова радіостанція чи радіорелейні лінії, немає ніяких проблем і значення для розвідувального супутника, що висить на висоті 40 тис. кілометрів над поверхнею Землі, щоб перехопити їхню розмову.
Перехоплені радіосигнали надходять у наземний комплекс обробки інформації, де спеціальні комп‘ютерні програми розпізнавання мови виділять потрібні повідомлення, використовуючи словник ключових слів, який був складений в інтересах замовника інформації. Остання передається зацікавленим організаціям: приміром, конкурентам наших вищеописаних співрозмовників. Навіть якщо розмова ведеться заздалегідь домовленими термінами, під’єднання може проводитися за номером телефону необхідного абонента і навіть за тембром голосу. Використання ж спеціальних пристроїв шифрування голосу (скремблирування) лише трохи затримає обробку інформації.
Довгий час інформація про "Ешелон" залишалася таємницею і в основному надходила з неофіційних джерел. Навіть опублікована у січні 1998 року доповідь Європарламенту "Оцінка техніки політичного контролю", у якому описувався "Ешелон", давала слабке уявлення про діяльність "Ешелону". Однак у березні 1999 року уряд Австралії підтвердив існування системи глобального електронного контролю "Ешелон" і той факт, що її спецслужба Defence Signals Directorate передає дані радіоперехоплення США і Великобританії.
"Ешелон" — це головна гордість АНБ (National Security Agensy), це система радіоелектронної розвідки яка в стані перехоплювати інформацію в усьому світі. Наприклад, АНБ контролює всю інформацію, яка передається через супутники зв‘язку "Інтелсат", через які працюють більшість світових операторів далекого зв‘язку. Справа в тому, що у розпорядженні АНБ знаходяться станції наземного спостереження, розташовані по усьому світі. Приміром, станція в Морвенстау (Великобританія) перехоплює інформацію із супутників над Атлантичним океаном, Європою й Індійським океаном. Станція Шуга Гроув у Західній Вірджинії (США) відслідковує простір над Атлантичним океаном, Північної і Південної Америки, станція Гералдтон (Нова Зеландія) — спрямована на перехоплення повідомлень із супутників "Інтелсат" над Тихим та Індійським океанами і т.д.
Наприклад, для перехоплення інформації над територією Росії створений спеціальний центр радіо- і радіотехнічної розвідки, розташований недалеко від Аугсбурга (Німеччина). Це найбільший центр перехоплення АНБ: його головна антена діаметром 300 м і висотою 30 м., а службові приміщення центра розташовані під землею на глибині 25 м на 12 поверхах.
Підтвердження "старої любові" США і Заходу до Россії можна знайти й у тому, що з 1996 року над територією Росії висять три супутники високо детальної розвідки "Кіхоул-11" з чіткістю до 80 см.
Орбітальна побудова супутників забезпечує мінімум два щоденних прольоти над будь-якою точкою Росії. Крім того, інформацію у нічний час і хмарну погоду забезпечують супутники "Лакросс". Ці супутники виконують радіоперехоплення повідомлень, переданих по космічних, тропосферних, радіорелейних і інших лініях радіозв‘язку. І ці супутники також працюють на АНБ.
Космічні станції підслуховування активно беруть участь в очолюваній Сполученими Штатами Америки війні з тероризмом. Супутники електронної розвідки відіграють критичну роль у здійсненні підслуховування з великої висоти не тільки за іншими націями, але також і в межах території Сполучених Штатів. Натяки і спекулятивні міркування щодо справжньої природи і можливостей цих супутників, прозваних "Довге Вухо", досягли фольклорних пропорцій.
І ця популярність вже викликає протидію. Так на сайті www.cipherwar.com 25 липня 2001 року з‘явився заклик до інтернет-громадськості c пропозицією в черговий раз провести 21 жовтня 2001 року "День блокади Ешелону" (Jam Echelon Day). Організатори акції самі визнають, що подібна мета навряд чи досяжна, але при цьому, вважають саму спробу боротьби дуже гарною справою, а поставлену мету — високою і шляхетною.
21 жовтня організатори "Дня блокади Ешелону" пропонували усім інтернетчикам написати своїм друзям листи, у яких би містилися б окремі, а ще краще — усі ключові слова, на які реагує "Ешелон" (список додавався). Ще краще — розсилати подібні листи щодня, а не тільки 21 жовтня, щоб ті, хто намагається моніторити Інтернет, захлинулися б у потоці марної інформації і були б вже не в змозі знайти те, що дійсно шукають.
У список "небезпечних" слів входять не тільки очевидні варіанти "ненависть", "тероризм", "безпека", АНБ), але і більш несподівані слова, наприклад, "Вільям Гейтс", "Unix" і навіть "секс". У списку також присутні назви ключових американських компаній, наприклад, AT&T і Sun.
Правда, на думку деяких експертів, "Ешелон" фільтрує інформацію не за ключовими словами з словника "небезпечних" слів, а за більш складними паттернами і евристиками. Ось чому вважалося, що просте розсилання списку з 845 слів навіть тисячами користувачів швидше за все ні до чого не призведе. Але чи це так, точно не відомо.
Сайт Сірhеrwаr.com, цілком присвячений проблемі конфіденційності інформації в мережі, був організований групою приватних осіб. Основна мета яких — це створення сторінки про "Ешелон", і проведення "Дня блокади Ешелону", — привернути увагу громадськості до проблеми порушення прав на конфіденційність інформації. Агентство національної безпеки США (АНБ) й інші американські трибуквені урядові організації занадто багато собі дозволяють, вважають організатори акції.
На сайті, крім усього іншого, опублікований витяг з звіту комісії європейського парламенту по "Ешелону":
"На всьому просторі Європи вся електронна пошта, телефонні і факс-повідомлення в плановому порядку перехоплюються Агентством національної безпеки США, при цьому здійснюється пересилання цільової інформації в штаб-квартиру АНБ... На відміну від багатьох систем спостереження, розроблених у часи холодної війни, система "Ешелон" розроблена переважно не для військових цілей, а для шпигунства за урядами, громадськими організаціями і бізнесом на території практично будь-якої країни... П‘ять націй користуються плодами такого співробітництва: США, як головний партнер, Британія, Канада, Нова Зеландія й Австралія".
Нагадаємо, що вперше "Jam Echelon Day" проводився 21 жовтня 1999 року групою ентузіастів, яка називає себе Hacktivists разом з іншими організаціями, що виступають за цивільні свободи. Боротьбу пропонувалося вести таким же нехитрим способом — розсиланням електронних листів з "ключовими" словами.
Підслуховування з космосу безумовно не є чимось новим. Так, ще при президенті Дуайті Ейзенхауері (Dwight Eisenhower) був розпочатий секретний проект супутників електронної розвідки (умовна позначка "GRAB"), які перехоплювали сигнали радіолокаційних станцій (РЛС) системи протиповітряної оборони (ПВО) Радянського Союзу. Першим американським "вухом" у космосі став створений у Науково-дослідній лабораторії ВМС США (Naval Research Laboratory — NRL) супутник "GRAB-1", який був виведений на навколоземну орбіту у червні 1960 року. Апаратура цього супутника здійснювала перехоплення і запис сигналів РЛС ПВО, а потім скидала дані у капсулах на один з багатьох розкиданих по планеті наземних прийомних центрів. Звідти ці дані спецлітаком доставлялися до США для оцінки фахівцями АНБ й інших відомств. У червні 1961 року був виведений на орбіту "GRAB-2". Ці супутники дозволили одержати дані, які неможливо було добути за допомогою літаків ВВС і авіації ВМС США, які робили розвідувальні польоти вздовж кордонів Радянського Союзу в Європі й у Західній частині Тихого океану.
"Ешелон" — дуже реальна штука, пояснює Джефри Ричелсон (Jeffrey Richelson), старший науковий співробітник Архіву національної безпеки (National Security Archive) у Вашингтоні, федеральний округ Колумбія. Хоча, як він відзначив, деякі з висловлювань з приводу "Ешелону" та його можливостей, іноді, є трохи перебільшеними. Але, за його словами, немає нічого дивного в тому, що Сполучені Штати використовують "систему електронного підслуховування з глобальним розмахом". Інше обізнане джерело, Ричард Бест (Richard Best) з дослідницької служби конгресу США (Congressional Research Service) заявляє таке: "Багато років ми маємо можливість фільтрувати підслухані переговори, виділяючи в них конкретні слова. Що ж стосується чуток про те, що ми перехоплюємо всі розмови і повідомлення електронною поштою, то це просто вигадка".
"Ешелон" існує, і про це говорять факти. Так, у середині вересня 2001 р. спеціальна комісія з розслідування доповіла Європейському парламенту, що "Ешелон" використовується для перехоплення комерційних повідомлень, головним чином на каналах супутникового зв‘язку, в інтересах промислового шпигунства на користь Америки. Європейці про усякий випадок вжили відповідних заходів з запобігання витоку інформації.
Наскільки виправдані чутки про використання можливостей "Ешелону" для спостереження за американськими громадянами на території США? Відомо, що в 70-ті роки минулого століття адміністрація Ніксона (Nixon) наказала АНБ вести підслуховування проти антивоєнного руху в Америці. Але, з іншого боку, сьогодні більшість американців схильна вважати, що в боротьбі з тероризмом "усі засоби гарні". Але тоді як сталося, що оператори "Ешелону" не зуміли попередити Америку про небезпеку нападів 11 вересня? Озираючись назад, американці визнають, що був відслідкований певний набір розвідознак, однак його не розглянули у свій час належним чином.
Для виправлення ситуації восьмого листопада 2001 року сенат США схвалив збільшення щорічних асигнувань розвідувальним відомствам. У цілому асигнування на Центральне розвідувальне управління (ЦРУ), АНБ і інші суперсекретні організації, які отримують, за найскромнішими оцінками, не менш 30 млрд. дол. щорічно, будуть збільшені ще на мільярди. Сенатор Боб Грэхэм (Bob Graham), демократ від штату Флорида, доповідаючи в конгресі проект асигнувань на розвідку в бюджеті 2002 року, відзначив, що необхідно робити нові інвестиції, щоб справитися, зокрема, з відставанням можливостей аналізу інформації від росту обсягу отримуваних засобами електронної розвідки даних.
У відносинах між США і деякими європейськими країнами розгорівся шпигунський скандал. Приводом послужили публікації про те, що американське Агентство національної безпеки використовувало систему електронного спостереження "Ешелон" для допомоги американським фірмам у конкурентній боротьбі з європейськими фірмами. Шпигунське знаряддя холодної війни використовувалося для нечесної конкуренції між фірмами з різних країн — така суть обвинувачень, що пролунали. Стверджується, що система електронного спостереження "Ешелон" у стані перехоплювати телефонні розмови, факси, електронну пошту практично в будь-якій точці світу. Наприклад, повідомляється, що в 1994 році за допомогою системи вдалося обійти європейський консорціум "Аеробус", коли вирішувалося у кого Саудівська Аравія закупить велику партію літаків. Якщо це правда, то виходить, що державна служба надала інформацію приватній компанії-виробнику літаків, а це незаконно. Крім того, один з колишніх співробітників канадської спецслужби заявив в інтерв‘ю телекомпанії CBS, що в 1983 році стежив за допомогою системи за двома міністрами британського уряду за дорученням тодішнього прем‘єра Маргарет Тетчер. Мотивування просте: голова кабінету, нібито, не довіряла цим людям. Британський уряд спростовує ці твердження, як і держсекретар США Мадлен Олбрайт спростувала обвинувачення у комерційному шпигунстві. Американські сенатори ставляться до них скептично, згадуючи, що Франція, наприклад, теж була замішана в скандалах, пов‘язаних із промисловим шпигунством. Зате в Європі до цієї інформації ставляться серйозно.
Європейський Комітет Науки і Технологій (the European Scientific and Technological Option Committee) оголосив два звіти, що докладно описують функціонування системи спостереження і передачі даних, які, як у них повідомляється, очолює Агентство Національної Безпеки. Відштовхуючись від цих звітів, Союз Цивільних Свобод Америки (the American Civil Liberties Union) подав до Конгресу прохання розслідувати діяльність "Ешелону" — те, наскільки сильно він може втручатися в особисте життя пересічних громадян.
Як повідомило агентство Wired News, Союз цивільних свобод ALCU створив сайт під назвою Echelon Watch для розслідування діяльності системи глобального електронного нагляду "Ешелон". Де пишеться, що ще одне підтвердження існування системи "Ешелон" стало відомим зі слів генерального інспектора з питань безпеки і розвідки Австралії, який заявив, що австралійська спецслужба Defence Signals Directorate (радіоелектронна розвідка) дійсно є частиною "Ешелону". Також він сказав, що система повністю контролюється Агентством національної безпеки США.
На сайті Echelon Watch ACLU буде збирати різні підтвердження існування "Ешелону", а також проводити публічні дискусії про вплив такої системи на цивільні свободи.
Із серією викривальних матеріалів, які зробили надбанням гласності існування глобальної мережі спостереження за телекомунікаціями, виступила французька газета "Монд". Хоча, проблема не є новою, і про існування "Ешелону" відомо з 1998 року, вона жваво цікавить європейську громадськість.
У серії статей під загальною назвою "Ешелон" підслуховує" газета розповіла про участь у проекті всесвітнього перехоплення інформації Агентства національної безпеки США.
"Монд" також повідомляє своїм читачам, що розглянутий Європарламентом документ вперше докладно розповідає про залученість до дій в рамках системи "Ешелон" інших країн, а також про те, що добуті шляхом спостереження матеріали використовувалися не для захисту національної безпеки чи боротьби з міжнародним тероризмом, а для економічного шпигунства. У результаті деякі континентальні фірми втрачали контракти на мільйони доларів.
Там також вказується, що споконвічно "Ешелон" був призначений для військових цілей, але потім був переорієнтований для спостереження за цивільними і комерційними переговорами урядів, організацій і компаній в інтересах американської і, як тепер з‘ясовується, британської промисловості. За повідомленнями цієї газети, ця гігантська мережа може перехоплювати до 2 мільярдів приватних повідомлень на день, які сортуються системою штучного інтелекту.
Окремі докори європейських країн заслужила Великобританія, яка, за словами "Монд", користається своїм положення привілейованого союзника США для здійснення промислового шпигунства за своїми сусідами по єдиній Європі.
Але, американці відмовчуються і не коментують такого роду інформацію, хоча, те що вони люблять слухати чужі розмови стало зрозумілим вже давно, — після ісламської революції в Ірані в 1979 році. Справа в тому, що під час повстання натовп ввірвався в американське посольство США в Ірані і захопив його. І що ж вони там побачили, запитаєте Ви? А побачили вони безліч спеціальної шпигунської техніки, знайшли вони там також спеціальний звуконепроникний куб, який був зроблений так, що виключав будь-яку можливість прослуховування людей, які знаходили всередині нього. Але, це ще дрібниці. Прихильники віри Магомета знайшли в американському посольстві спеціальну апаратуру, яка могла прослухувати 10000 телефонних розмов на хвилину. Правда, вражає, яких результатів досягла американська демократія в технічному прогресі.
Що цікаво, іранці вирішили зробити в цьому приміщенні вже колишнього американського посольства музей, говорять він користується популярністю, особливо цей апарат з прослуховування телефонних ліній.
"Ешелон" настільки могутня система, що дозволяє прослухувати практично увесь світ. У зв‘язку з подіями 11 вересня 2001 року в Америці, напевно в набір "ключових" слів включені такі слова як Усама бен Ладен, Аль-Каїда, Талібан, ВТЦ тощо. Тому, знайте, що коли Ви пишете по Е-mail свої думки з приводу поведінки, наприклад, Усама бен Ладена, то напевно воно буде перехоплено і прочитане якимось гарним американським чи британським хлопцем, який професійно його оцінить, а може і напише звіт з цього приводу своєму керівництву, а якщо Вам пощастить, то може Вас запишуть в окремий список, як якусь велику європейську комерційну фірму. Ну, зізнайтеся, що десь у глибині душі Вам цього хочеться. Ну, скажіть, хіба це не підлестило б Вашому самолюбству?
За матеріалами з Інтернет
Шиманський Віктор
Полезная ссылка: Покупай и продавай на MirTorga.com - размещай БЕСПЛАТНО аукционы, объявления, прайс-листы и идеи. Зарабатывай деньги!
Если вы заметили орфографическую, стилистическую или другую ошибку на этой странице,
просто выделите ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter.
|