Гімн України ще треба створити
Євген Голибард
Просмотров: 672 // Комментариев: 0
Патріотизм – тобто жива і дієва любов до Батьківщини – завжди спирається на творчий пошук, а не на заскорузлі, замерзлі, архаїчні догми, які нерідко стають перешкодою на шляху розвитку Нації.
Патріотизм завжди є невіддільним від величезної самовідданої роботи, спрямованої на удосконалення всіх складових життя народу, Нації, Держави. Особливо тоді, коли після російсько-імперських і російсько-більшовицьких заходів геноциду, вжитих впродовж життя багатьох поколінь проти українського народу, доводиться починати перетворювати спочатку населення в народ, а потім народ – в Націю. Бо тільки Нація здатна побудувати Національну Державу.
У фундамент цієї будови закладаються Національні Символи – Гімн, Герб і Прапор – що мають виконувати важливі функції орієнтирів національної свідомості громадян, національної політики держави і Знаків Гідності Нації.
З відомих історичних причин, Україна і український народ знаходяться нині на перших етапах розвитку національної свідомості громадян, тому політика держави ще не стала національною, а Національні Символи ще не набрали для широкого загалу значення Знаків Національної Гідності.
Та що там говорити про Символи, коли мова – ця органічна суть і засіб існування Нації – ще не стала невід'ємним елементом життя особи і всієї спільноти.
Українська Нація зараз перебуває у підлітковому віці. А що має велике історичне ( і, навіть, праісторичне) минуле, то це на сьогодні не має значення абсолютно позитивного.
Не має тому, що саме по собі посилання на великих наших попередників та заклики пишатися героїчною історією (в якій, між іншим, українці впродовж останніх 380 років не спромоглися створити власної держави і дотепер ще тільки стоять в початках її будівництва), ніяк не сприяють створенню умов для гідного життя сьогодні.
Більше того, постійне повторення істин з величного і величезного минулого України, з посиланням на дійсно потужні пласти культури і традицій, створює у декого враження тимчасовості і нелогічності нинішнього нещасливого і нікчемного життя, яке ось-ось, само собою має перейти в щасливе.
Не перейде. Не перейде само собою, не перейде без боротьби. Біда тільки в тому, що нема кому боротися. Бо немає повноцінної, сформованої, історично дорослої Нації. Ще немає.
Націю треба творити. Творити спільноту однодумців. Треба вчитися думати, мислити ширше і, не відкидаючи величного історичного минулого та традицій, зближуватися між собою на спільному розумінні складного комплексу проблем сьогодення і конкретних ефективних методів їх практичного розв'язання.
Панове патріотичні крикуни і інші фахівці з мовної стилістики! Ніхто вам не повірить, що Українська Нація вже доросла і самостійна, якщо ця Нація не здатна скинути з себе цілком конкретне злочинне ярмо антиукраїнської влади і якщо ця Нація, в її нинішньому стані, не здатна нагодувати навіть своїх дітей!
Ми ще не підводимо риску в цікавій і, безперечно, корисній дискусії читачів на одну з важливіших для нашої молодої держави тем – змісту Національного Гімну. Листи продовжують надходити до редакції.
Лише зазначимо, що читачі у своїх відгуках не тільки підтвердили актуальність піднятого питання – “Чи потрібна така стаття?”(Гнат Біжик), а й дали відповіді на нього.
Приємною несподіванкою для нас був лист доцента економічного університету Петра Андрійовича Іллєнка, який прислав до редакції цілий пакет з текстами, схемами, логічними і майже математичними викладами, лексичним, варіантним і порівняльним аналізом, історичним екскурсом і ментально-семантичною розвідкою, з урахуванням психологічних і ритміко-мелодійних аспектів виконання і сприйняття Гімну – словом, – ціле наукове дослідження з висновками і пропозиціями. Причому, значна частина цієї розробки була виконана ще п'ять років тому!
Дякуємо Вам, Петре Андрійовичу, за опрацювання і розвиток важливої для всіх громадян України теми Гімну. Сподіваємося, що цей приклад заохотить читачів до активнішої участі в цій творчій роботі.
Бо “вороженьки” України самостійної, Державної, Національної не випаруються самі собою, не “згинуть…, як роса під сонцем” (у нинішньому тексті – “…роса на сонці”; але як тоді бути з реальними плямами на сонці, до яких додаємо ще й фразеологізм “роса на сонці”?!).
Національний Гімн має бути простим і безпосередньо зрозумілим, без зайвої гіперболізації і без ідіом, тому що Гімн, крім власне внутрішньодержавних і суто націотворчих функцій виконує також функції репрезентативні, представницькі в міжнародній спільноті, а тому має бути дохідливим і сприйнятним, а за тим вже й шанованим серед інших народів.
З цієї нагоди хочу нагадати підсумок, яким закінчувалася моя стаття “…співаємо не той Гімн” в числі 2 від 11.01.02:
“У кожному разі, текст нашого Гімну має бути не аморфний і не плаксивий, а бойовий, урочистий і мобілізуючий. Такий, що викликає повагу і пошану до Нації. Чого всім Вам щиро бажаю”. Шануймося!
Полезная ссылка: Torg.org.ua - Украинский Аукцион - продай дешевле, купи дороже
Если вы заметили орфографическую, стилистическую или другую ошибку на этой странице,
просто выделите ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter.
|