Інтернету в Україні загрожує контроль і цензура
MOnline.org.ua
Просмотров: 180 // Комментариев: 0
Заява учасників українського інтернет-співтовариства щодо ситуації, яка може скластися в Україні після прийняття Закону «Про діяльність в сфері інформатизації» 2 липня задекларували на прес-конференції представники збудженої інтернет-громадськості.
Учасники:
Сергій Моругин, співзасновник інтернет-газети «UAtoday»
Сергій Сухобок, заступник головного редактора інтернет-газети «Обком»
Ігор Дядюра, голова Виконавчої ради Всеукраїнської громадської організації «Українське інтернет співтовариство»
Тетяна Попова, голова Правління Інтернет Асоціації України
Олександр Палій, Суспільна рада з питань свободи слова і інформації
Факти:
30 січня 2003 року в Верховній Раді України під номером 3038 зареєстрований проект Закону України «Про діяльність в сфері інформатизації», який поданий на розгляд парламенту Кабінетом міністрів України і підписаний прем’єр-міністром Януковичем.
На 2 липня 2003 року заплановано розгляд цього законопроекту на пленарному засіданні українського парламенту.
Як говориться в офіційних документах на сервері Верховної Ради, проект Закону був узгоджений з Міністерством юстиції, Службою безпеки України, Міністерством економіки і з питань європейської інтеграції, Міністерством освіти і науки, Міністерством фінансів, Державним комітетом з питань регуляторної політики і підприємництва, Національною академією наук України.
Як говориться в роз’яснювальній записці тогочасного голови Державного комітету по зв’язку і інформатизації Миколи Гончара, «правове регулювання галузі не охоплює такі важливі дільниці діяльності в сферах інформатизації і інформаційної безпеки держави, як створення цивілізованого ринку інформаційних продуктів і послуг, інформаційних технологій і способів їх забезпечення; створення розвиненої інфраструктури інформаційних ресурсів; стимулювання виробництва, використання і зберігання інформаційних ресурсів, включення інформаційних ресурсів в системи найважливіших ресурсів держави; створення умов для забезпечення правового регулювання національної складової глобальних інформаційних мереж, в тому числі мережі Інтернет».
Мету цього законопроекту автори бачать в «створенні правових умов механізмів державного управління сферою інформатизації на основі організації і координації, регулювання і контролю за діяльністю суб’єктів в цій сфері».
Автори також ставлять перед законопроектом задачу «забезпечення прав і свобод громадян» шляхом «встановлення прав і гарантій, обов’язків і відповідальності суб’єктів діяльності в сфері інформатизації».
Прийняття цього Закону, на їх думку, дасть можливість досягнути таких соціально-економічних результатів: «забезпечення прав і свобод громадян і баланс інтересів різних суб’єктів відносно діяльності в сфері інформатизації; забезпечення можливості використання засобів інформатизації для рішення соціально-економічних задач (освіта, культура, охорона здоров’я, електронна комерція і т.ін.); підвищення рівня керованості сфери інформатизації; підвищення рівня правового забезпечення і правового захисту діяльності суб’єктів різних форм власності в сфері інформатизації; створення умов для розвитку цивілізованого ринку інформаційних продуктів, ресурсів і послуг, технологій і засобів інформатизації; розвиток національної становлячої глобальної інформаційної мережі Інтернет, забезпечення широкого доступу до цієї мережі фізичних і юридичних осіб, належне подання і поширення в ній інформаційних ресурсів; підвищення рівня інформаційної безпеки держави внаслідок правого оформлення відносин, які за станом на сьогодні не врегульовані».
Коментар:
В Україні протягом останніх років в зв’язку з активним розвитком ринку телекомунікацій і збільшенням кількості користувачів мережі Інтернет не припиняються спроби взяти під контроль новий інформаційно-комунікаційний простір.
Нові технології комунікації, які знищили існуючі кордони, рамки і державні кордони, будучи супер-поштою-телеграфом, фактично знаходяться за межами революційної доктрини, згідно з якою захоплення і взяття під контроль засобів зв’язку є найважливішим чинником успіху в будь-якій соціально-політичній боротьбі за владу.
Новий інформаційний простір, який де-факто і де-юре на даний момент не регулюється будь-якими нормативно-правовими документами і, таким чином, не схильний до такого згубного для його розвитку явища, як цензура, є фактично єдиним засобом реалізації громадянами України їх конституційних прав на свободу думки і слова, свободу збору і поширення інформації (статті 15 і 34 Конституції України).
Інтернет в Україні вже став впливовим медіа-ресурсом, контролювати який, проте, поки неможливо.
Наявність непідконтрольного владі або будь-яким політичним силам інформаційно-комунікаційного простору, на думку багатьох державних чиновників і політиків, є реальною загрозою для національної безпеки України.
Керуючись бажанням захистити національні інтереси України, а також посилаючись на статті Конституції України, згідно яким гарантується таємниця особистого життя, не допускається збір, зберігання і поширення конфіденційної інформації (стаття 32), автори деяких законодавчих ініціатив пропонують Україні істотно обмежити розвиток ринку телекомунікацій, свободу слова і ввести цензуру в інформаційному просторі мережі Інтернет.
Даний законопроект не тільки не враховує нововведень вітчизняного законодавства в інформаційній сфері, наприклад, заборона цензури, але і суперечить існуючим міжнародним нормам і рекомендаціям.
Україна прагне в Європейський Союз. Однак складається враження, що українські політики і представники влади при підготовці різних законопроектів керуються якимись лише ним відомими мотивами і аргументами і при цьому просто не знайомі з існуючим Європейським законодавством.
28 травня 2003 року Комітетом міністрів Поради Європи прийнята «Декларація про свободу комунікацій в Інтернеті». Основні принципи цієї Декларації - стимулювання саморегулювання поширення інформації в Інтернеті, відсутність державного контролю і обмежень на поширення інформації в Інтернеті. Декларація також встановлює принцип, при якому надання послуг через Інтернет не повинне бути об’єктом певних дозвільних систем.
У Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи від 5 вересня 2001 року «Про саморегулювання і захист користувачів від інформації незаконного або шкідливого вмісту в сучасних комунікаційних і інформаційних послугах» робиться акцент на необхідності забезпечення кожному користувачу Інтернету можливостей на свій розсуд обирати: мати або не мати доступ до інформації певного змісту, фільтрувати чи ні інформаційні ресурси, що містять шкідливу інформацію.
Проект Закону України «Про діяльність в сфері інформатизації» багато в чому суперечить принципам Декларації «Про свободу комунікацій в Інтернеті» і іншим рекомендаціям Ради Європи. Зокрема, цим законопроектом пропонується термін «об’єкт інформатизації» (інформаційні технології, продукти і ресурси), а також встановлюються деякі заборонні вимоги і умови до «змісту об’єктів інформатизації».
Прийняття цього законопроекту не тільки створить в Україні перешкоди для продовження активного розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій, на основі яких в багатьох розвинених країнах відбуваються позитивні процеси соціально-економічного розвитку. Це дасть ще один мотив говорити про недосконалість і невідповідність українського законодавства міжнародним нормам і рекомендаціям в питаннях забезпечення свободи слова, комунікації, інших конституційних прав громадян.
Поява законопроекту «Про діяльність в сфері інформатизації», спроби введення державного контролю і регулювання інформаційно-комунікаційного простору і технологій, зокрема, в мережі Інтернет, можна розглядати в контексті виборів, що наближаються. Не секрет, що в Україні відбувається перерозподіл і консолідація медіа-ресурсів. Як вже зазначалося, відсутність контролю в інформаційному просторі Інтернету не дає можливості для надання якогось впливу на медіа-ресурси, що використовують Інтернет як основний комунікаційний канал для поширення інформації.
Таким чином, вкотре, прикриваючись інтересами національної безпеки і захистом конституційних прав громадян, політичні сили намагаються в будь-який спосіб вирішити актуальну для них проблему – взяти Інтернет під контроль і використати його на свій розсуд для реалізації своїх політичних цілей. При цьому, насамперед, може постраждати імідж України на міжнародній арені. Будуть порушені конституційні права громадян. Буде загальмований розвиток телекомунікаційних послуг, інформаційних технологій.
Для довідки
На даний момент в Україні:
- понад 1,7 млн. персональних комп’ютерів.
- понад 2 млн. користувачів інтернет-технологій
- понад 10 тис. інтернет-серверів
- понад 30 тис. інтернет-ресурсів
- щомісяця переглядається понад 10 млн. сторінок українських медіа-ресурсів в мережі Інтернет
Додаткові матеріали і посилання:
Проект Закону України «Про діяльність в сфері інформатизації»
Текст законопроекту
Пояснювальна записка голови Державного комітету по зв’язку і інформатизації
Довідка про узгодження
Декларація «Про свободу комунікацій в Інтернеті»
Публікації в інтернет-ЗМІ:
http://www.pravda.com.ua/archive/2003/june/27/3.shtml
http://uatoday.net/news?categ=1&date=1056736346&mat=19247&.html
http://www.obkom.net.ua/main.php?id=339
www.for-ua.com
Полезная ссылка: Torg.org.ua - Украинский Аукцион - продай дешевле, купи дороже
Если вы заметили орфографическую, стилистическую или другую ошибку на этой странице,
просто выделите ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter.
|